Есе „Добре слово й кішці приємне"

любов до рідної мови, любов до рідної батьківщини — невіддільні поняття. вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

особисто я, вважаю себе вихованою. це потрібно для того щоб у різних випадках вміти знайти вихід, незалежно від того в якому і ти і лди думають, що якщо я не буду перебувати серед восоко освідченних людей, то і мені бути вихованим і не дуже й треба..ця думка також є неправильною тому, що чим більше вихованих людей, тим швидше суспільство буде кажуть "копійка до копійки і згодом в магазин буде з чип піти".

з самого раннього дитинства і до глибокої старовини все життя людини тісно пов’язане з мовою. мова – це засіб спілкування людей один з одним. якщо людина цурається своєї мови,не любить її,  вона  не заслуговує на ім’я людини.   дитина ще не навчилася як слід говорити, а її  слух вже ловить гуркіт бабиних казок, материнської пісеньки. казки й пісеньки – це   теж  мова. усе, що люди роблять у світі здійснюється за мови.  без неї   не можна працювати. мова призначена для того, щоб служити спілкуванню людей. отож любіть і шануйте   рідну мову, вона   наш найдорожчий скарб.

летить - виє, сяде - риє. (снаряд)

яка з радянських пісень найбільш не до серця гітлерівцям? ("катюша")

мені - за москву, тобі - за кавказ;

а матері - що родила нас. ( ордени, медалі)