пісня завжди іде пліч-о-пліч з людиною. коли нам добре, ми співаємо веселі пісні, танцюємо,веселимося. а коли погано на душі, коли не можливо сказати і описати ту біль, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти. у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
росла в місті горобинка.вона була дуже добра і щедра. кожного року деревце віддавало свої ягідки не тільки дітям, а ще й маленьким пташкам: горобцям, голубам. горобинка дуже любила пташок.а вони у відповідь зігрівали її взимку розносили її насіння далеко у нові краї
Популярные вопросы