Підкресліть у реченнях синоніми, визначіть, якою частиною мови вони є.

Після кількаденного свисту вітру прибляк степ, притьмарився, прижухнув.

Якраз тоді маки цвіли, розцвітали. Спіють яблука, і зріє виноград, стигнуть сливи золотисті. Горить, палає і втоми не знає. .

5. Запишіть речення, вибравши із дужок потрібні синоніми.

Куняє (спить, дрімає) земля під глибоким снігом. _земля під глибоким снігом.

Дівчина хитро регоче (сміється, посміхається). Дівчина хитро _.

Учні вели розмову (говорили, розповідали) про канікули. Учні _ про канікули.

На батьківських зборах багато базікали (говорили, розповідали, мололи) про дисципліну. На батьківських зборах багато _про дисципліну.

Отже, навіщо потрібні синоніми?

(Вони роблять мовлення красивішим, багатшим, дають можливість уникати неви-правданих повторів. Але синоніми слід вживати доречно, залежно від стилю і мовленнєвої ситуації).

минулого року до нас у місто завітав зоопарк.там було багато різних тварин, але всю увагу відвідувачі віддавали слону.це, дійсно, сама велика тварина  яку я коли небудь бачив.слон стояв по середині клітки і розмахував величезними вухами.сам він був сірого кольору,а очі у нього чорні.слон , замість носа, має хобот.хоботом він бере їжу і кладе собі до рота.він дуже полюбляє різні овочі та фрукти.слони добрі тварини і не полюбляють гомону.

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.

мій рідний краю, я тобою горджуся!   як приємно,що мій рідний край-це україна.прекрасна природа, родюча земля у тебе, мій краю!

є в харкові місця, відомі кожному жителю міста. вони внесені в усі екскурсійні маршрути міста. тут призначають побачення, сюди харків'яни неодмінно ведуть гостей, які приїхали до них здалеку. тут можна побачити і іноземні делегації. такі місця - дзвіниця успенського собору, покровський монастир, пам'ятник т. г. пам'ятник великому кобзареві займає особливе місце в списку відомих місць столиці слобожанщини. відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним з найбільш значних досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів. пам'ятник тарасу шевченку - своєрідна візитна картка харкова. дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до харкова. пам'ятник височіє між головною магістраллю міста - сумської вулицею, і центральною площею, яка з отриманням україною незалежності отримала назву площа свободи. дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його загальна висота 16,5 метрів, висота статуї поета 5,5 метрів), гармонійна підпорядкованість архітектурних і скульптурних елементів посприяли тому, що пам'ятник відразу органічно вписався в ансамбль міста. пам'ятник стоїть у мальовничому місці - в саду імені т. г. шевченка. одна з алей саду веде до національного університету імені в. карамзіна; за іншою алеї від пам'ятника можна потрапити до ще одного споруди, яке варте уваги, кіноконцертному залі «україна». цей зал кільцем обступили старі і молоді дерева саду шевченка. тут до саду примикав один з найстаріших в україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років. тим не менш, серцем цього дивовижного куточка харкова є пам'ятник кобзареві. бронзова статуя шевченка піднята на тригранний пілон. навколо нього на виступах, яке поступово зростають, розташовані шістнадцять фігур, які уособлюють собою всю історію україни. шевченко коштує, ледь схиливши в задумі непокриту голову. скульптор зупинив ту мить, коли поет збирався зробити крок - в ньому весь порив, весь рух. на плечі накинуто пальто, права рука стиснута в кулак. у зовнішності поета, в його суворому обличчі, в зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, яка присвятила своє життя і талант україни, свого народу, людини, який залишив нащадкам велику творчу спадщину. на творчості шевченка виросло чимало поколінь сучасних художників слова. стоячи біля пам'ятника, ми ніби чуємо в шумі дерев, які оточують пам'ятник, вічні слова поета.