Слово білий вжито в прямому значенні в реченні:
А. Як упав же він з коня та й на білий сніг.

Б. Вулиці залиті молочним світлом білої ночі.

В. Сумує, воркує, білим світом нудить.

Г. На столі він побачив білі паляниці.

берёзы весной хорошеют.их посоревшие стволы наливаются белой краской. чёрные полосы становятся ярче. голые ветки покрываются сначало почками, а потом и ярко - зелёными листками. зимой и ранней весной видно было только посеревшие стволы и голые чёрные ветки, а теперь яркие краски весны украсили берёзки. издалека сразу можно   понять, что это не какое-нибуть дерево,а именно берёза. по её белоснежным с чёрными полосами стволам и ярко зелёной кроне.=)

втопити в ложці води означає завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці.

ось так я написав на таку собі ліричну тематику:

дивно тьохкала душа.

серце билось не згаса.

повен жарого стремління,

ладен знову я  до забутого вміння.

зародилося щось духмяне у мені.

таке щось гаряче і незбагненне,

немов думки нині весняні.

це чисте свято у мені одному,

вітерцем повіяло по полі чепурному,

по цій сонячній галяві,

там, де моя вірна, у небесній синеві,

неначе калинова святая стояла.

віночки  святкові начиняла.

дрібен зелен у її руках,

переплітався у кольорових стрічечках.

в'яже, моя

богом мені даная.

будь сіячем, і хай життя твоє насущий хліб, а не кукіль дає.

речення складне, окличне, спонукальне, складносурядне, (єднальні відношення, поєдн. сполучником і 1 частина з 2, а 2 з 3 - протиставні відношення, сполучн а)

1 реч. співвідносне з простим, односкладним, повним, стверджувальним, означувано-особовим, непоширеним, неускладненим реченням.

будь сіячем - присудок, вираж. дієсл. наказового способу, 2 особи однини, 1 дієвідм. та ім. ч.р., одн., в орудному відмінку, 2 відміни.

2 реч. співвідносне з простим, двоскл, неповним (пропущений присудок дає), стверджувальний, пошир., неускл.

життя - підмет, вираж ім с.р., одн., називного відм., 2 відміни.

твоє - узгоджене означ, вираж присвійним займенником у н.в.

хліб - прямий додаток, вираж ім. ч.р. одн. у з.в. 2 відміни

насущий - узгоджене означення, вираж. відносним прикметником твердої групи, у з.в.

хай - частка, не є членом речення

3 реч співвідносне з простим, двоскладним, неповним (пропущений підмет життя), заперечним, поширеним, неускладненим.

дає - підмет простий дієслівний, вираж. дієсловом дійсн. способу, майб часу, 3 особи однини, 1 дієвідміни.

кукіль - прямий додаток, вираж іменником ж.р. одн у з.в. 3 відміни

не - заперечна частка

хай - частка вияву бажання, наказу

чи то музики грать не вміли, чи він до танців не мастак.

речення складне, неокл, розповідне, складносурядне із розділовим значенням (розділовий сполучник чи то)

1 реч співвідносне з простм, двоскл. повним, заперечним, непоширеним, неускладненим.

музики - пдмет, вираж ім. у множині у н.в. 1 відміни

грать не вміли - складений дієслівний присудок, виражений дісл вміли - дійсного способу, мин. часу, 3 особи множини, 1 дієвідм. та дієсловом грать - інфінітив, 1 дієвідм.

не - заперечна частка (не є членом речення)

2 реч. співвідносне з простим, двоскладним, повним, заперечним, поширеним неускладненим реченням.

він - підмет, вираж особовим займенником 3 особи однини ч.р. у н.в.

(не) мастак - простий іменний присудок, вираж іменником  ч.р. одн у н.в., 2 відміни

не заперечна частка, членом реечення не є

(до) танців - непрямий додаток, виражений іменником у множині 2 відміни у  р.в.

до - прийменник, членом речення не являється, або підкреслюється разом із додаток однією і тією ж лінією (пунктиром).

нагадую як підкреслюємо члени речення:

  головні: підмет одна сплошна лінія, присудок - 2 сплошні

другорядні: додаток - пунктиром, обставина - крапка тере, означення - 1 хвиляста лінія

сполучники обводяться кружечком