У ролі підсилювальної частки, що стоїть при звертанні, вигук виступає в такому реченні: а) О боже мій милий! Така твоя воля, таке її щастя, така її доля! (Т. Шевченко.); б) О, хто ж, о, що ж мені промовить слово? (В. Самійленко.); в) Коли я став при мікрофоні, о, чом не мав орлиних крил! (М. Рильський.)

ромашка - це  цікава рослина, яка дуже мені подобається. є різні види ромашок: маленька, польова, і з дуже великими пелюстками - садова. цвіте ромашка все літо. прикрашає сади, ліси, клумби та подвір'я. скромні квіті, начебто зовсім простенькі, схожі на сонечко, із своїми жовтими серединками, та білими пелюстками. ця життєрадісна квітка дарує людям гарний настрій. вона символізує щирість почуттів.

на лісовій галявині красується ніжна квітка конвалія. її яскраво-білі порцелянові дзвіночки приваблюють своєю мініатюрністю і незвичайною правильністю форм. струнке зелене стебельце поступово тоншає на верхівці. скромні дзвіночки наче співають величальну пісню приходу найкращої пори року — весни, яка несе на своїх крилах надію, щастя, чистоту почуттів

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…

просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною вираженою дієприслівниковим зворотом. 

. до маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. у новенький ящик насипали придбаного в магазині «садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «міледі». майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. знаєте, що було найважче? не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. коли мама прямувала до кухні, брат сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! скільки книжок про рослини прочитали! яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам