Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 6.

[1] Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. [2] Його виплітали з різних квітів від весни до осені. [3] Останнім у році був віночок із золотавого кленового листя. [4] До вінка впліталося багато різних квітів з лікарськими властивостями: ружа і деревій, безсмертник і любисток, волошка і ромашка, незабудка і цвіт калини. [5] Почесне місце у вінку належало деревію. [6] Трав’янисту рослину ще називають деревцем. [7] Його насіння розносить вітер на велику відстань. [8] Воно невибагливе до навколишнього середовища. [9] Деревій є символом нескореності у вінку.

Завдання 1─ 6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь

1. Стиль тексту

А художній Б розмовний

В публіцистичний Г науковий

2.За типом мовлення текст є

А описом з елементами розповіді

Б розповіддю з елементами роздуму

В розповіддю

Г описом

3.Засобом міжфразового зв’язку 1 і 2 речення є

А синонім Б спільнокореневе слово

В сполучник Г займенник

4.Засобом міжфразового зв’язку 5 і 6 речення є

А синонім Б спільнокореневе слово

В сполучник Г займенник

5. У ССЦ речення поєднані

А ланцюжковим зв’язком Б паралельним зв’язком

В ланцюжковим і паралельним

6. Тематичним реченням є

А 1 Б 3

В 4 Г 9 ​

вуха

- розвісити вуха

- аж за вухами лящить

- ведмідь на вухо наступив

- за вухо не відтягнеш

- вуха в'януть 

шия

- повіситися на шию

- намилити шию 

- камінь на шиї

- шия у милі 

- сісти на шию 

ніс

- довгий ніс

- втерти носа 

- клювати носом

- комар носа не підточить

- водити за ніс 

ноги

- дай, боже, ноги, а чорт колеса 

- нога людська не ступала

- переминатися з ноги на ногу

- впасти на ноги

- плутатися під ногами

вибач, що більше чотирьох написала, але їх так !  

запалили вогники у вікнах верхнього і нижнього поверхів.

будівлі києва, що були при врлодимирі великому, ще більше розширювалися за часів ярослава мудрого.

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )