щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.
приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.
Ответ дал: Гость
як рослина не може рости без коріння, так і людина не може жити без батьківщини.
бог подарував нам україну-щедру землю, ніжну пісню,солов"їнумову. моя україна- це й працьовитий і талановитий народ. ая лише маленька частинка його.
я люблю свою рідну землю. цієїлюбові вчить мене т. г. шевченко, безсмертний кобзар. за свою синівську любов шевченко платив довгими роками заслання,поневірянням на чужині, за неї готовий був "душу погубити".
отже,любити україну ми повинні завжди: і в щасливі дні, і в години нещасть.
Популярные вопросы