Будова слова Займенник

Займенник— це самостійна повнозначна змінна частина мови, яка об'єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

зачин: починало світати.

основна частина: із-за землі на кривавій попрузі неба скочила невелика іскорка і довга промениста стяга простяглася від неї над землею. далі викотився серп огненного кільця і пучок світла полився розпливаючись по горах лісах по високих будівлях.  далі все більше випливав з-за землі широкий скрп мов хто невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло.

кінцівка: ось і все вонон випливало - чисте та ясне граючи своїм світлом. його променисті голки по землі заграли ясні іскорки по росі. синє глибоке небо розгортає своє безкрає поле.

ну єму так =)

зима(iменник) стояла(прикметник) морозна(визначення) , холодне(визначення) повітря(iменник) перехоплювало(прикметник) дихання(,складносурядне,безсполучникове, состiть iз двох простих,перше: розповiдне,двоскладне,поширене,повне,неоскладнене; друге: розповiдне,двоскладне,поширене,повне,неоскладнене.)