Синтаксичний розбір речення: слабкий усе життя вмирає, а сильний духом–лише раз.​

1.ось іду я в лісі, так тихо, загадково, поринаю у незвіданний світ.

2.сиджу я дома, роблю українську мову, старанно і каліграфічно виводжу кожну буковку.

3.заснув я і бачу чарівний, невідомий мені світ сна.

4.у школі на уроці читання я навчаюся красиво і правильно читати.

5.на уроці музики нас вчать чисто і гарно співати.

    ось тримай на здоров'я       [л' убовйу]

іноді слово ранить не менше, ніж зброя.буває і таке, що людина поранена в саме серце образою чи страшною звісткою, вмерала від горя. від завданих зброєю ран можна   і повністю вилікуватися, а люди поранені словом іноді все життя носять тягар образ. 

тому треба завжди подумати перед тим, як сказати людині навіть правду. а ще треба вчитися пробачати іншим. тоді рани від образливого слова будуть швидко загоюватися і не залишати шрамів. 

намисто   не мов живе. таке яскраве та тепле, бо сонце зігрівало його   увесь ранок.