расставить знаки пунктуации Посеред степу над високою могилою звелися два вікових дуби. Стоять
степові богатирі поряд бо ростуть з одного кореня обнялися могутніми
вітами як брат із братом... На світанку коли ще ніжаться безкраї степи усіяні
голубими росами спить зеленокоса діброва й сторожко дрімають очерети над
тихими озерами над дубами зринає вранішнє сонце й заливає їхні маківки
тремтливим промінням. У цей ранковий час дуби нагадують закутих у золоті
панцирі воїнів що стоять на варті привільного степу. Здавна називають їх
люди Богдановими дубами. Глибоко в землю пустили вони своє коріння і
поїть їх земля цілющими соками. А як бува налетить буря упруться вони
один в одного обнімуться руками-гілляками і ніяка сила не спроможна їх
зрушити з місця і падає тоді знесилена буря на землю корчиться конає...

білочка невеличке   звірятко, яке живе у лісах та парках.

  в неї руденька пухнаста шубка.вона  навесні стає майже сірою, бо білка линяє. на вушках, що постійно стирчать угору, кисточки. пухнастий хвостик, що є у стрибанні, піднятий догори. кориченеві та блискучі.

  це дике звірятко спритно перебирається деревами аж до верхівок та прудко стрибає, керуючи хвостиком, мов кермом.

коли постукати горіхом по горіху, то білочка здаля почує і прискаче, щоб взяти їх. іноді навіть з рук людини. коли їсть, то тримає їжу передніми лапками.

  гарне та доброзичливе звірятко - білочка. за нею цікаво спостерігати. 

стебло стебельце стебельцятко стебла

похмурі, безбарвні, сірі, сумні

ті             кількістю               пам2яттю

сумішшю           областю                 любов"ю

зустіччю                                           кров"ю

розповіддю                                     об"ю 

піччю                                             матір"ю

  північчю

височінню

блакиттю 

фальшшю

нехворошшю   ?

білоруссю 

наверное так