расставить знаки пунктуации Посеред степу над високою могилою звелися два вікових дуби. Стоять
степові богатирі поряд бо ростуть з одного кореня обнялися могутніми
вітами як брат із братом... На світанку коли ще ніжаться безкраї степи усіяні
голубими росами спить зеленокоса діброва й сторожко дрімають очерети над
тихими озерами над дубами зринає вранішнє сонце й заливає їхні маківки
тремтливим промінням. У цей ранковий час дуби нагадують закутих у золоті
панцирі воїнів що стоять на варті привільного степу. Здавна називають їх
люди Богдановими дубами. Глибоко в землю пустили вони своє коріння і
поїть їх земля цілющими соками. А як бува налетить буря упруться вони
один в одного обнімуться руками-гілляками і ніяка сила не спроможна їх
зрушити з місця і падає тоді знесилена буря на землю корчиться конає...

що ж означає «бути сучасним»? я вважаю, справа не в дорогих речах, а в тому, що, маючи все це, ми не втрачали здатності співпереживати іншим людям, бути чесними, вміти дружити, не зраджувати товаришів, домагатися поставленої мети своєї наполегливою працею. людина яка має свої принципи,силу волі,домагається своєї мети,робить усе для людства-є сучасною.

маленька праця краще за велике безділля.

кожному хочется нічого не робити,просто сидіти за компьютером чи гуляти на вулиці,але життя йде.

краще зробити маленьку роботу чим просто сидіти без діла.

наприклад якщо побачите на вулиці бабцю з тяжкою сумкою їй можна ,і добро добром повернется.

навіть саме маленьке діло не залишится не поміченим. 

прийшла весна і птахи почали повертатися з теплих країв.

маленька пташка вирішила причипуритися й почала чистити своє пірячко.

зграйка горобців влаштувала бійку біля годівниці.

  у вечірньому небі голосно розносився спів соловейка.

не то осінні води шуміли, збігаючи в дунай, не то вітер бився в заломах провалля.