за характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.
 до твердої групи належать: 
 а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий:  безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний, 
 б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення:  андріїв, батьків, дідів, доччин, ігорів, маріїн, шевців.
 в) усі короткі форми прикметників:  варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, до м’якої групи належать: 
 а) відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй):  безодній, будній, верхній;  весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній, 
 б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників:  ближній, внутрішній, вчорашній, 
 в) відносні прикметники з основою на -й:  безкраїй, довговіїй, короткошиїй;  відносні прикметники з відтінком присвійності:  братній, орлій, а також якісний прикметник синій.
   
Популярные вопросы