До якого розряду належить займенник у словосполученні її відносять

батька й неньку поважати – кращу долю мати

батько й мати дитині життя, вони навчають її жити в суспільстві, досягати мети. батьки бажають своїй дитині щастя та здоров’я, прагнуть виховати достойну людину. вони прагнуть передати їй знання та досвід, який здобули самі, та   дитині досягнути успіху в дорослому житті.

але не завжди діти розуміють прагнення своїх батьків. нажаль, деякі діти вважають, що самостійно можуть вирішувати різні проблеми і рідко прислухаються до порад рідних. вони нехтують наставляннями, намагаються робити все по своєму. ці діти не поважають своїх батьків, вони вважають себе більш досвідченими і самостійними. і не рідко така неповага до близьких стає причиною того, що дитині досить важко досягти мети, вона погано вчиться, в неї погіршуються взаємовідносини з дорослими людьми.

я вважаю, що дитина повинна поважати своїх батьків, прислухатися до їх порад,  намагатися робити те, що від неї вимагається. така дитина буде краще навчатися і досягне більших успіхів у житті.

самотність. (оплакується втрата сестер-верб)

2. тихо та сумно(підкреслюється тире-точка)

а) густий-густ-корiнь, ий-закiнчення; б) літній-лiт-корнь, н-суфiкс, iй-закiнчення (прикметник утворен за суiфкса.в) гострий-гостр-корiнь, ий-закiнчення.

ух, як піднімається вітер!   які темні важкі хмари йдуть зі сходу!   чути грім.блискавки на горизонті б'ють прямо в землю.  йде гроза.  грози влітку особливо сильні, і не знаєш чого від них чекати.  вітер посилився.  дерева гнутися.починає темніти, хмари закривають сонце.  гуркіт грому і через кілька секунд починають виблискувати блискавки.  ще один гуркіт грому і пішов сильний дощ.блискавки ще більше почали виблискувати з усіх сторін.бах!   блискавка вдарила в старий високий дуб.  він затріщав, але зумів встояти.скільки століть він переживає такі грози.  молоденькі берізки гнутися до самої землі.  вітер так хоче показати влада над ними.  важкі хмари нависли над самою землею, що несуть вони з собою?   ще один гуркіт грому і пішов град.великі крижини почали падати з неба.  під таким градом ніхто не встоїть.пару хвилин і град припинився, затих і вітер, наче зрозумів, що тут він безсилий і вирішив здатися.  важкі темні хмари розсіялися, немов нагулявшись вдосталь, вирішили відпочити.  але вони ще сюди обов'язково повернутися.засяяло сонце, а на горизонті з'явилася веселка.  веселка сповістила про те, що буря пройшла, і можна тепер побігати по мокрій траві і теплих калюжах.  ах, як свіжо і легко дихається після грози.  земля вмилася, стала чистіше і світліше