Зробити синтаксичний розбір речення мій Боже милий , як-то мало святих людей на світі стало!
Прощай, Моя рідна, дорога Десно

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )

птах шишкарь проживає у ялинкових лісах,де мостить гніздо на верхівці під кудлатою гілкою,яка захищає від дощів і морозів.

харчується цей птах насінням хвойних дерев завдяки таким харчуванням тіло шишкаря настільки просочується смолою,що понад десятки раків може лежати у землі як "мумія" і не буде гнити. 

фразеологізми-антоніми:

пасти задніх, варить голова, потрапити в тенета, скинути ярмо, викинути з голови.

якби птахи і звірі могли розмовляти, вони б сказали: "любі діти! ми живемо на одній землі, а ви навіть не пам"ятаєте про це. ви смітите де небудь, а до пластикових банок та до іншого непотребу можуть поранитись маленькі звірі та птахи! звірі всі дбають про чистоту природи.ви також про це подбайте! "