За поданим початком напиши розповідь 4-5 речень. Визнач рід і число підкреслених слів. Одного разу Іванка з Марійкою збирали смачні соковиті налиті яблука в своєму садочку і раптом.

это трудная философская тема,на которую,я вижу,никто не берется ответить.тема нужная.я думаю,что многим захочется почитать, что написала "таня90",но так, как рассказал об этой теме врач-психотерапевт щеголев альфред александрович в своей статье,никто лучше не сможет.и, чтобы написать такое сочинение,надо почитать эту статью.для скачивания в сочинение она не подходит,а детям будет полезной.поэтому прошу модераторов не запрещать эту ссылку.

вважаю, що це можливо. бо вибір книжок на україні не дуже великий. зі спадом економіки, населення не охоче витрачає гроші на друковані видання. а комп"ютери та інтернет прийшли майже в кожен дім. в мережі можна знайти видання, які навіть у бібліотеках не зустрінеш, а про нові навіть мова не може йти.

так, електронний словник не дає відчуття   першовідривача , але він не таа вже й погана заміна друкованним словниам.

мій найкращий друг

в мене є найкращий друг. його звати костя(будь-яке друге ім'я). ми з ним завжди разом. він має чорне (будь-яке) волосся. він завжди мені є. ми завжди довго граємо і кожного разу він хоче робити все нове й нове. одного разу я впав з велосипеда і не міг підвестить. костя підійшов до мене і допоміг мені встати. я був дуже йому вдячний. він мій найкращий друг.

це ж залежить від людини, погодьтеся. для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. а іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! а може воно і справді так? і немає, до речі, нічого смішного. навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. і тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку! ; )) цей вчинок можна вважати подвигом. втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! ; ) як ви це зробите — то вже діло ваше. може тортик купите, може нову одежину. а може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги? ! ; )