Повний синтаксичний розбір до ть)
Синева неба була така густа, що стіна соснового бору вдалині здавалася геть темно-волошковою , і хати ледь біліли крізь той голубий морок ІВВВ!

у страху очі великі

людина, яка чогось боїться, приписує об’єкту своїх страхів непритаманні йому риси, тим самим збільшує свій страх.

я чомусь найбільше люблю осінь. і не така вже це сумна пора, як писав знаменитий поет; і не завжди за вікном дощ і сирість. для мене осінь - це запах багаття, на якому смажиться ароматне м'ясо; якийсь особливий повітря і абсолютно неповторний «глибокий» світло сонця. але найголовніше - це царство червоних, багряних, , жовтих фарб. на деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні,багряні, золоті. достигли сливи, груші, яблука. в повітрі пахне медовим ароматом. ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти.

підмет - галявина, присудок - була.

означення - як райдужне око(порівняльний зворот); старого.

додаток - лісу.

розповідне, неокл., двоскл., просте, пошир., не ускл.

намисто   не мов живе. таке яскраве та тепле, бо сонце зігрівало його   увесь ранок.