Правильно подано тлумачення фразеологізму зуби з’їсти у рядку:

А торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює;

Б мати великий життєвий досвід;

В укрити ганьбою, соромом; Г почати

кричати, лементувати;

Д ретельно щось виконувати.​

якби я був "президентом країни",я б запровадив в школах   різні гуртки,обладнав би спортзали різноманітним інвентарем .

я вважаю,що,по-перше школа має бути красиво вбраною ,щоб у неї було приємно заходити.наприклад,можна розташувати у коридорах більше квітів,акваріумів з рибками.а на стінах -гарні картинки   з відомих мультфільмів,малюнки дітей,казкові персонажі.також   можна на   перервах вмикати веселу музику.і тоді в дітей буде гарний настрій,їм не захочеться   сваритися й ображати один одного.радісна атмосфера має пануавти і на уроках.

запровадив би нову методику проводження уроку.щоб матеріал уроку викладався в яскравій формі,з використанням малюнків,плакатів,фільмів,вікторин.

якби усіх учнів залучали до різних заходів,які проходять в школі,то їм се більше й більше би ходити до школи.навчання стало б радісним!

лiто- цiкаво, а скiльки вже лiтнiх канiкул було в тебе? це легко полiчити! i всi вони рiзнi. як же їх запам*ятати? спробуй щолiта записувати враження про найцiкавiшi днi канiкул.

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.

намисто   не мов живе. таке яскраве та тепле, бо сонце зігрівало його   увесь ранок.