Розставте розділові знаки, відредагуйте речення, виконайте морфологічний розбір дієслів(форм дієслів)

1) Проходячи повз книгарню вона затрималась перед вітриною щоб
переглянути книги.
2) Причаївшись у малині мене наздогнали бабині молитви.

смі спробую.

я- ідеальна людина. ні, я зовсім не безгрішний, чи найгеніальніший. зовсім, ні! але в мене попереду ще багато років, і значить, я можу розвинутися до небувалих висот, якщо буду старанним   та люблячим. я багато чого не знаю і зможу навчитися будь-чому, бо в мене нема стереотипів. в мене ще не сформувався характер, а значить, я можу змінитися накраще. в своєму перехідному віці у всьому сумніваюся і відкритий до незвичного, незаплямованого. знаю помилки попередніх поколінь та батьків, тому можу їх не повторити.

я-ідеальний учень життя. а це значить, що я-ідеальна людина.

свят вечір, це коли вся сім'я разом сідає за стол та всі зустрічають велике свято! на столі стоять дванадцять постових страв, головною постовою стравою є кутя. кутю роблять з рису, узвару, маку. хтось любить до куті додавати мед та горіхи. свят вечір це завжди тепла атмосфера та гарний настрій. коли я прибіг додому зі школи, я став мамі готуватися до вечері, мама була дуже цим здивована. я ій робити кутю, варити узвар та пекти хліб. ніколи не забуду, як наша сімя святкує свят вечір!

у рябчика в снігу два порятунки: перший — що під снігом тепло ночувати, а другий — сніг тягне з собою на землю з дерев усяке насіннячко на поживу рябчикові. під снігом рябчик шукає насіннячко, робить там ходи й віконечка вгорі для повітря. ідеш іноді в лісі на лижах, дивишся — з’явилася голівка й сховалася: то рябчик. навіть і не два, а три порятунки рябчикові під снігом: і тепло, і їжа, і сховатися можна від яструба.тетерук під снігом не бігає, йому б тільки переховатися від негоди. ходів великих під снігом, як у рябчика, у тетерука не буває, але влаштування квартири також чепурне: позаду відхідок, попереду дірочка над головою для повітря.сіра куріпка в нас не любить зариватися в сніг і літає ночувати в село на токи. перебуде куріпка ніч на селі й уранці летить по корм на те ж саме місце. куріпка, як я помітив, або дикість свою втратила, або ж від природи нерозумна. яструб помічає її перельоти, і, буває, вона тільки вилітати намірилась, а яструб уже чекає її на дереві.тетерук, я вважаю, значно розумніший за куріпку. одного разу було зі мною в лісі таке. іду я на лижах; день гарний, добрий мороз. відкривається переді мною велика галявина, на галявині високі берези, а на березах тетеруки живляться бруньками. довго я милувався, але нараз усі тетеруки кинулися вниз і позаривалися в сніг під березами. тієї ж миті з’явився яструб, упав на те місце, де позаривалися тетеруки, і почав ходити. просто над самими тетеруками ходить, а догадатися не може копнути ногою й схопити. мені це було дуже цікаво. : «якщо він ходить, то, певно ж, чує їх під собою, і дуже ж розумний яструб великий, а того немає, щоб догадатися й гребнути лапою на якийсь вершок чи два в снігу».ходить і ходить.забажалося мені тетерукам, і почав я підкрадатися до яструба. сніг м’який, лижі не шелестять; та тільки я почав об’їжджати кущами галявину, раптом провалився крізь присипаний снігом ялівець по самі вуха.вилазив я з провалу, звичайно, уже не без шуму й гадав: «яструб це почув і полетів».виліз і про яструба вже й не думаю, а коли галявину об’їхав і виглянув із-за дерева, яструб просто переді мною на короткий постріл ходить у тетеруків над головами. я вистрілив. він ліг. а тетеруки так були налякані яструбом, що й пострілу не злякалися. підійшов я до них, торохнув лижею, і вони з-під снігу один за одним як почали, як почали вилітати; хто ніколи не бачив, зомлів би.

(б*йет*с*а) (піврічч*а)               *-апостроф