Неузгоджене означення є в реченні.
А Зіграй мені осінній плач калини. Б Зелене листя вкриває землю.
В Стоїть в задумі сива мати. Г Блискучий сніг падає на поле.

                                                                зимові канікули.

я дуже радію коли починаються зимові канікули. ми з друзями йдемо на ковзанку, де граємо в хокей або просто катаємось на ковзанах. також ми любимо ліпити снігову бабу .грати в сніжки- це теж велике задоволення.коли випадає багато снігу нам подобається кататись на санчатах.хлопчики й дівчата радісно проводять час! а ще до нас приїздять гості і ми багато спілкуємся.

зимові канікули відпочити, щоб з новими силами продовжити вчитись!

                                                                                      зимовий ранок

  заглянув зимовий ранок у моє віконечко.він тихенько постукав і привітався. чому ж ранок такий сумний?

    вийшла я на подвір*я. зимове небо було сірим, заспаним. по ньому пливли сірі, волохаті хмарки. вони закрили сонце. повітря холодне, важке. змерзла земля вкрита білим снігом.дрімають безлисті дерева. рідко пролітають заклопотані пташки.

    сумно. а так хочеться розвеселити ранок. покличу сонечко. і засміється ранок!

минуло тепле літо .сьогодні вже починається гроза. небо   дивиться похмуро на землю, що вбралася у золоті шати.   мабуть хоче   вмити її. восени погода дуже мінлива. тільки зранку стало сонечко, обігріло все навкруги, та ось раптом поповзли   сірі хмари. вони   пливли низько і швидко затягли   весь небосхил. почавсь дощ, гримав грім, спалахувала блискавка. дощ виливсь за кілька хвилин, хмари посвітлішали і поптливли далі. знову з"явилось сонечко. за осінній день погода  так може мінятися багато разів.    не дарма у нашого народу є прислів"я : "восени день блисне, а три кисне.   в осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає."

ось так я написав на таку собі ліричну тематику:

дивно тьохкала душа.

серце билось не згаса.

повен жарого стремління,

ладен знову я  до забутого вміння.

зародилося щось духмяне у мені.

таке щось гаряче і незбагненне,

немов думки нині весняні.

це чисте свято у мені одному,

вітерцем повіяло по полі чепурному,

по цій сонячній галяві,

там, де моя вірна, у небесній синеві,

неначе калинова святая стояла.

віночки  святкові начиняла.

дрібен зелен у її руках,

переплітався у кольорових стрічечках.

в'яже, моя

богом мені даная.