Синтаксичний розбір речення
Я йшов собі помалу, бо щось так владно кликало мене туди, де гори ввечері
палали, окутані у сяйво чарівне

у кімнатах моєї бабусі віри на стінах рушники.а ось цьому рушникові дуже багато років .його ткала ще бабусина мати,коли бабуся йшла заміж.колись в україні не було такої дівчини ,щоб не вміла   ткати чи вишивати .вишиває вона й співає .через те й узори на рушниках чи сорочках   співаючі: чорні кольори -сумної ведуть,а червоні -веселої. 

в)брязне клинок об залізо кайданів - піде луна по твердяних тиранів 

- привіт, бабусю.

- привіт! як справи у школі?

- сьогодні був чудовий день. на уроках  дізнався   стільки нового!

- а що тебе найбільше зацікавило?

- розповідь вчителя про 7 чудес світу!

-  а яку одержав оцінку?

- звичайно, 12 з природознавства!

- вчися , онучку. наука у ліс не веде, а лісу виводить.

- обіцяю, що вас не підведу.

українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. багато незгод випало на йогодолю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх.а що було б, якби всі українці були як одна сім'я? мабуть, тоді наша країна була б міцною,  згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами.кожен українець турбувався б про стабільність своєї батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини.покращали б умови життя. в країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого.стало б чистіше навколишнє середовище. ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному.отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.