скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
прийшла довгоочікувана зима. діти вибігли на вулицю. олег та сашко стали ліпити снігову бабу. вони скатали три снігових грудки та зліпили тулуб і голову. з камінців зробили очі,замість носа вставили морквинку.у руки сніговій бабі вони дали мітлу, а на голову наділи відерце. ой кумедна вийшла баба! ще хлопіці люблять кататися на ковзанах, вони будуть грати в хокей, з"їжджати на санчатах з гірки. вони люблять зиму!
Популярные вопросы