І холод не страшний коли козак молодий. члени речення​

І холод не страшний, коли козак молодий

Объяснение:

Холод(який?)

    я дуже люблю прогулюватися біля річки у селі, де живе моя бабуся. там буже гарно та спокійно. часто я спостерігаю за тваринами чи птахами що живуть там, або прилітають попити.

    коли я біря річки, то почуваюсь спокійно, можна зібратися з думками. коли я там, то відчуваю себе в гармоніїї з природою. так приємно слухати спів води чи розмову дерев з вітром, мило, коли мені посміхається сонечко. 

    якось я заснув на березі і мені приснився чудовий сон, нажаль я його не пам*ятаю, але знаю, що він був гарний. також у річці водиться багато риби, тому я з друсями ходимо ловити їх. чи просто покупатися.

      я люблю віддихати біля річки, особливо влітку. 

на дуже далекій півночі, де зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було снігове містечко.а чого снігове? бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.та їм зовсім не було холодно.щоб зігрітися, вони пили тепле какао.а вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.для цього дід мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. а снігові люди у знак подяки дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.вони навіть влаштували собі велику майстерню. саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.так тривало багато років, поки одного разу напередодні нового року не трапилась біда - дід мороз захворів. і не просто захворів, а взагалі залишився без сил.а сталось так тому, що діти забули про новий рік і не написали листів з бажаними подарунками.тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.снігові люди не знали, чим діду морозу.аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про новий рік, діда мороза і подарунки.мешканці міста працювали кілька днів. вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. адже всі забули, що свята наближаються.пора писати діду морозу листи з проханням про подаруночки! ось так дівчатка і хлопчики згадали про новий рік. а посланців діда мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.а в сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.так, мабуть, і зараз відбувається.