Укр. мова: провідміняти - вісімнадцять учнів, двадцять п‘ять олівців, тридцять шість солдатів, сто сорок сім дерев.

                  з   таким запитанням звертається він до кожної людини.без зайвих слів ,чітко ,ясно.кожен має замислитись ,хто вона в світі? , хто в суспільстві? ,в історії?

                  той хто не віре в себе має пам`ятати про цю унікальність на цій землі.кожен з нас несе відповідальністьза себе ,тому що "тільки сьогодні усе для тебе".залишити по собі гарні спогади " жити спішити треба " " кохати спішити треба " " аби не проспати".

1)я розповім про українську мову.

на мою думку,рідна мова в житті людини,відіграе важливу роль.по тому на скільки добре людина розмовляе та знае рідну мову,е можливість визначити й якості людини: на скільки вона поважае свою рідну землю,своїх прадідів,яки воювали та вмирали за незалежність та можливість розмовляти на рідний мові.нажаль багато українців,не розмовлють на рідній українській мові.авжеш,я вважаю що не можна нав'язувати саме українську мову таким людям,але кожен без усіляких нав'язувань повинен хочяб знати та вміти говорити на рідній мові.розмовляйте на рідній мові,поважайте її,адже якщо не маеш   поваги до рідної мови,нема поваги до людей,які цё мову відвоювали,нема поваги до україни! .

2) на мою думку,"доброта ,прада ,справедливість",написанні з великої букви,тому що,вони відіброжають найкращі якості  людини.адже видношення до такої людини,також "велике".така людина,ніколи не "опуститься" в очах інших людей,не буде для них низькою.саме така людина,буде для усіх людей великою!

жили собі троє нерозлучних друзів.- а чи не полетіти нам у ракеті на місяць? - запропонував "- а й справді давайте полетимо на місяць! подивимося на нього, а ще й побачимо який насправді космос. - сказав сашко.- давайте. - погодився андрій.вони побудували ракету. гарну і велику. і вони стали прощатися з усіма і сідати у ракету.дівчатка махали їм хустинками. вони хоті, щоб хлопчики скоріше повернулись назад, бо вони за них дуже хвилювалися.через декілька днів вони повернулись і розповіли де вони були, де спали і все інше. вони були дуже раді що побачили таке. а дівчатка їх дочекалися і були дуже раді, що вони повернулися.

 

это мое старое решение! я не ! в обсуждение смотрите !

                                                                            дружба.

 

    біля нашого будинку росте горобина.давно вона росте. я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. стара вона та розлога.до неї часто прилітають птахи.щось щебечуть , розказують їй

    сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.

- та ми ж друзі! і тепер будемо завжди   один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі!