Вставне слово вказує на порядок викладу думок у реченні.
1. Фортецю, певно, легше взять ворожу.
2. Львів, уявіть собі, мені дуже сподобався.
3. І найвища, по-моєму, краса-це краса вірності.

1. певно

Объяснение:

дві кумасі розбили глек.

гриць ходив по базару витрішки купував.

доля карає тих, у кого очі завидющі, а руки загребущі.

завжди треба думати, що кажеш. у народі кажуть : "слово ранить сильніше за шаблю". якщо погарячкує, та скажеш людині так звану "правду", потім охолонеш-є а як тій людині жити, думаючи, чи правда те, що ти наговорив у гніві? навіть пробачивши, вона буде сумніватися і в тобі, і в собі, і у ваших відносинах. 

  говорять, що людина 6 рочків вчиться розмовляти, щоб потім усе життя намагатися втримати свій язик за зубами. треба буди досить розумним, щоб не говорити в гніві, чи не думаючи. порахуй до десяти, а ще краще, до тисячі чи мільйона, перед тим, як образити людину.