Используйте глагол в нужной форме

1. I
my opinion (not to change).

2. Alice
you your new residence (to show).

3. David
you (not to bother).

4. She
of your dog (to take care).

5. Alice and David
at the meeting tomorrow (to be).

6. They
you (to miss).

7. I
(to come back).

8. Someone
for this! (to pay).

9. I think, you
dissapointed (not to be)

эта пословица означает, мы сами творцы своей судьбы, своего счастья. не нужно ждать, не нужно лениться, нужно бороться и пробиваться, ведь кроме тебя никому не нужно твое будущее. а хорошее будущее нужно каждому, в том числе и тебе! человек должен сам решить,кем он хочет стать и что для этого нужно сделать. мы “ковалі  свого щастя”, мы творцы своей судьбы, творцы своей обители , мы художники, которые разукрашивают мир своими красками.

з приходом весни стає тепліше і оживає природа. тварини, що впадали в зимову сплячку. прилітають з вирію птахи.

починає зеленіти травичка. на деревах з'являються листочки. цвітуть перші квіти.

навколо так красиво! мені дуже подобається весна. 

вулиця на якій я живу,важко знайти на карті нашого міста.

  на перший погляд може здатися,що моя вулиця багато в чому поступається вулицям та проспектам,які є в центрі міста.але на перший погляд,моя вулиця має інші значні та дуже цінні для мене переваги .улітку зеленіють вздовж неї величезні клени,а біля підїздів квітують на охайних клумбах яскраві різномаїтні квіти.

  узимку тут так тихо і затишно,що навіть малеча,граючись у сніжки,спокійно,без страху,вибігає на дорогу,якщо з’явится автомобіль,то зупинится та посигналить,ніби підігруючи дітлахам.

      по цій вулиці,коли я ще був маленьким,мама катала мене на санчатах.нею я в перше пішов до школи.моя вулиця-це мій світ ,в якому мені дуже затишно і комфортно. 

людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»

бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.