Скласти твір зі вставними словами про випадок з шкільного життя.​

на мою думку потрібно адже кожна людина мріє здобути гарну професію,стати успішною,досягти чогось у житті.а для цього потрібно докласти неабияких зусиль.мудрим є зміст прислів`я: "учись змолоду-пригодиться на старість! ".тому для того ,щоб чогось досягти у житті потрібно вчитись.

мені дуже подобається зима. узимку сніг рипить під ногами,такий білий-білий,що аж очі сліпить. на вітах дерев сяє від сонячних променів усіма барвами іній. колючий мороз розмальовує шибки незвичайними,казковими візерунками. довгасті сосульки звисають з дахів неначе велечвезні льодяники.

    взимку я з мамою і татком прикрашаю ялинку і зустрічаю новий рік,моє найулюбленіше свято. а ще мені подобається грати з друзями у сніжки та кататися на санках і ковзанах.

  зима приносить мені багато радощів,тому я дуже люблю цю пору року.

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…