Есе про доброту, доброчинність, чуйність у ставленні до себе й до інших.

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

свят вечір, це коли вся сім'я разом сідає за стол та всі зустрічають велике свято! на столі стоять дванадцять постових страв, головною постовою стравою є кутя. кутю роблять з рису, узвару, маку. хтось любить до куті додавати мед та горіхи. свят вечір це завжди тепла атмосфера та гарний настрій. коли я прибіг додому зі школи, я став мамі готуватися до вечері, мама була дуже цим здивована. я ій робити кутю, варити узвар та пекти хліб. ніколи не забуду, як наша сімя святкує свят вечір!

я плохо знаю украинский но всё же

это слова: зимонька,зимувати и зимова!