Зробіть синтаксичний розбір речення
Світ падав на бризки білої хвилі, що лилася по
камінні, й хвиля блищала у густій зеленій тіні, як снопи срібла
та кришталю (І.Нечуй - Левицький).

хвастуни завжди мають все краще, аніж оточуючі.

хтось викинув сміття на узбіччя, але якась совісна людина прибрала його.

міський транспорт почав розвиватися на почаку 20 століття.

на сцені колектив танцював закарпатський танець.

мама завжди називає мене рзними пестливими словами.

мені шістнадцятий

біля зупинки стояв кістлявий парубок і смалив цигарку.

агентство запропонувало непоганий відпочинок у єгипті.

зловісні звуки перервали сон івана івановича.

у кожному фільмі для головного героя повинна блиснути надія - і тоді він переможе зло!

журналістський факультет дуже популярний сьогодні. студентський гуртожиток зачиняється об 23: 00.сьогодні контрастна погода.шістнадцять котенят виступали в цирку.мій друг василь дуже хвастливий.пестливе котеня пригорнулося до мене.гіганський ведмідь утримується в зоопарку.у мене дуже гарний запястний браслет.туристський автобус їде в гори.членство в цій групі мені дуже важливе.

прывитатыся з другом; видпочыты на природи; з*ясуваты прычыну; потрапыты у прыгоду; прыэмно здывуваты; сыдиты на прыстоли; видносытыся з презирством.

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.