Формальне есе на тему "З чого зіткане щастя"

любов до рідної мови, любов до рідної батьківщини — невіддільні поняття. вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.

орел є великим хижим птахом родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу.

мій брат справжній орел.

океан оточує материки та острови.

побувавши в театрі, я отримала океан емоцій.

еоретически существующие моральные ценности, система аксиологических максим, содержание которых не связано непосредственно с конкретным периодом развития общества или конкретной этнической традицией, но, наполняясь в каждой социокультурной традиции собственным конкретным смыслом воспроизводится, тем не менее, в любом типе культуры в качестве ценности. (см. также моральный абсолютизм).[1]возможно, одной из первых попыток внедрения общечеловеческих ценностей было написание и популяризация десяти заповедей, содержащих перечень правил иудейской, а в дальнейшем и христианской морали[2][3].фраза была введена в обиход политиком м. с. горбачёвым во время перестройки в противовес господствовавшей[источник не указан 76 дней] до этого в «классовой морали». бывший президент россии владимир путин на заседании государственного совета 26 декабря 2006 года [4] особо отметил, чтоидеологический вакуум, образовавшийся после крушения социалистической идеологии, заполняется и он обязательно будет заполнен. но будет заполнен либо экстремизмом, шовинизмом, разрушающим нас национализмом и национальной нетерпимостью, или при активной нашей поддержке общегуманистическими, общечеловеческими ценностями.так как в условиях современного мира никакое сообщество людей не существует изолированно от других, то для мирного сосуществования культур необходима некоторая общая система ценностей