Потрібно скласти невеличку розповідь "Мої найкращі друзі"(6-7 речень). Використовуючи речення з однорідними присудками та додадками

моя улюблена пора року (твір-роздум)                 я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року.         багато хто любить весну, дехто — літо. це зрозуміло. навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи.         мало хто любить зиму. за що? я , за її красу. так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! а новий рік! хіба є такі, хто не любить це свято? у кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки.         а мені понад усі пори року подобається осінь. із самого початку — тепла, ласкава і сумна. і потім, коли починається листопад. восени добре підбивати підсумки, планувати майбутнє. мені дуже близькі рядки поезії олександра сергійовича пушкіна:                 унылая пора! очей очарованье,         приятна мне твоя прощальная краса —         люблю я пышное природы увяданье,         в багрец и в золото одетые                 ні, все ж таки найкраща пора року — це осінь!

по доріжці ходимо,                                    не руками снувалося,

по лісочку бродимо.                                  не рукками і ткалося,по травичці тупаєм,                                    десь далеко вродилося,

у спортзалі гупаєм.                                      у куточку вмостилося.

                                          (ноги).                                    сидить злодій тихо-тихо,

                                                                                                      комусь буде лихо-лихо.                                  

                                                                                                                                                        (павук і павутиння).

  летить коник,басує,                                висить, теліпається,

  полем,-долом пустує.                          всяк за нього хапається.

  ніхто його не впіймає.                                                                          (рушник).

  і ніхто не загнуздає.

                                              (вітер).

цей вислив э мудристю викив и повин стати одним из девизив кожного из нас. бо часто ми не задумумось про час, який   не повернеш, про здоровья, яке   э важливим, про батькив, яки так нас

  одного зымового дня диты пишлы у парк.

  там воны каталыся на санчатах, лыжах та ковзанах.липлять сниговыка.граються у снижкы.а одна дивчынка катала на санчатах свого песыка.

  ось таки розвагы у дитей узымку.