то в мене були б крила, які підносили б підносили мене високо в небо, де серед хмаринок літають пташки. саме так, я, як, і вони, була б окриленою і вільною. піді мною розтилівся б увесь світ. я летіла б назустріч сонцю, огинаючи всю землю. і коли на неї опустилася б ніч, темна, з безліччю маленьких зірочок, які насправді є великими, дальніми, таємничими планетами,я повернулася б назад. не була б я досить щасливою, якщо думала б тільки про себе. я дуже хотіла б комусь , щоб він і багато інших були щасливими разом зі мною.
Ответ дал: Гость
[ мор’э] звуковая модель
Ответ дал: Гость
із діалекту закарпатських лірників:
святково вдягнений терпелюк (парубок) йшов по вулиці.
тарандій (горобець) завзято дзьобав горіх.
на вікні красувалася чарівної краси бабувка (лялька).
хлопець уважно гадкував (пильнував) за тим, що відбувалося надворі.
інколи до них заходив боярин. моя прабабуся розповідала мені про те, як вона з матір'ю на панщину ходила. його дружина була непереможньою. дуже давно гаківниця була зброєю запоріжських козаків.
Ответ дал: Гость
скласти твір-міркування про те, чому я люблю батьківщину, пропоную так: батьківщина - це місце, де я народився і виріс. чому я люблю свою батьківщину? в україні мені все рідне: люди, мова, місця. тут проходить моє дитинство - найкращі роки. саме в україні живуть мої близькі люди: мама та тато, бабусі з дідусями, друзі. українська - моя рідна співоча мова. на моїй батьківщині все особливе, рідне, близьке. моя україна дуже затишна. вона чарує всіх своєю різноманітністю: морями, горами, річками, озерами, полями. я пишаюсь тим, що я - українець. а коли я підросту, то хочу своїй країні стати сильнішою та прекраснішою. тож бережімо рідні місця і не забуваймо батьківщину, адже вона в нас одна.
Популярные вопросы