Сумно восени. небо вкривається сірими хмарами.холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя.дерева стоять голі похмурі. надворі грязюка. постійно мрячить дощ дрібний густий холодний. люди ховаються від нього під парасольками і поспішають додому.там тепло і берези навесні навесні білокора красуня береза починає зеленіти однією з перших.вона ніби прокидається після довгого зимового сну .її тонкі гілки вкриваються зеленими ніжними листочками. вони маленкі схожі на сердечка.у цей час н березы з*являються пухнасті сережки.під впливом сонячного тепла по березовому стовбуру починаэ текти сік .
Ответ дал: Гость
Йому розуму не позичати. у нього в голові не всі дома. думає, що бога за бороду спіймав. корчить із себе лазаря. цей знає, де раки зимують. не доглянув оком, то вилізло боком. у нього щоразу з переляку душа в п’яти втікає. словник розуму не позичати (фразеологічна єдність) – хто-небудь дуже розумний, тямущий. у голові не всі дома (фразеологічна єдність) – бути нерозумним , нерозсудливо міркувати, діяти. бога за бороду спіймав (фразеологічна єдність) – досяг у чомусь особливих успіхів. корчить лазаря (фразеологічна єдність) – прикинутися безталанним, нещасним. знає, де раки зимують (фразеологічне зрощення (ідіома)) – маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації, бути хитрим, спритним. не доглянув оком (фразеологічне сполучення) – не пильнувати когось або щось, не встерегти. вилізло боком (фразеологічна єдність) – мати погані наслідки. душа в п’яти тікає (фразеологічне зрощення (ідіома)) – дуже злякатися.
Ответ дал: Гость
бережіть ліси!
лісник — людина вчена. знає кожне дерево, кожну травинку. для своїх зелених друзів він і лікар, і сторож.
сам ліс також сторож. він береже поля від засухи, захищає від злих вітрів. його коріння не дає водяним потокам розмивати землю. ліс зберігає кришталеву воду річок і джерел.
бережіть ліси! вони щедро віддячать за людську доброту.
Ответ дал: Гость
щодо епіграфа:
сент-екзюпері прагнув, щоб люди, прочитавши казку "маленький принц", замислилися над важливими питаннями сенсу буття людства і окремої людини: для чого людина живе, що в її житті найголовніше, які цінності є справжніми, а які фальшивими.
це філософське висловлювання глибоко передає сумнівні почуття людей, як часто їм не вистачає мудрості осягнути чого саме вони прагнуть. не варто витрачати свій час на даремні речі та байдужих людей. письменник утверджує думку про необхідність наповнити життя духовним змістом. тобто ми повинні довіритися власному серцю, слухати його повсякчас.
Популярные вопросы