Напишіть лист – за батьків на випускний вечір або Складіть і запишіть
текст бесіди між представником рекламного відділу телеканалу й виробником дитячих
іграшок про створення рекламної продукції й умови трансляції в телеефірі.

людина повинна працювати за покликом серця, за здібностями, талантом це і є ідеєю сродної праці. людина є щасливою лише тоді коли вона займається тим що їй до вподоби.(теза)

план

1.сродна праця- праця за покликом серця.

2.людина щаслива коли робить те що їй до вподоби.

3.байка'бджола та шершень' (бджола працює не за вигодою а тому що їй подобається сам процес праці,вона природжена збирати мед)

4.професія яку я мрію обрати.

5.чи дотримувався протягом життя сам г.сковорода ідеї сродної праці(дотримувався тому що завжди відмовлявся від високих посад бо вони не були йому до душі.він вважав що матеріальні блага обмежують духовний світ людини.)

6.висновок. 

1.удівчини довга,пишна коса.   

    жнеці взяли косу в руки і почали косити жито.

2.в останній час я все частіше відчуваю в своему серці муку.

    кухарка дістала муку,щоб замісити тісто.

3. три дівчини сиділи на лавочці. *три*-сказала мама,коли я розлив чорнила на стіл і вони вже встигли підсохнути.

4. коли підійшов до своєї квартири, я дістав ключ,щоб відкрити двері.

    я ,прогулюючись зранку на хмурій вулиці, задивився на небо і побачив ключ гусей.

5. у блузці,яку мені купила мама, дуже довгі рукава.

      найбільший рукав річки дніпро-це десна.

6. зараз дуже цінують кваліфікованих кадрів ,тому, коли вирішив ким ти будеш, вчися гарно.

    щасливі кадри з мого життя пронеслись переді мною.

 

    пропоную скласти такий твір-мініатюру з однорідними членами речень:     настала весна. сонце гріло, палало та росло (що робило? присудки однорідні). день ставав довшим. дерева квітли від тепла, всюди пахло свіжою травою. безмежні, широкі (які? означення однорідні)  лани почали зеленіти.  важкі, чорні (які? означення однорідні)  хмари не псують теплі дні. весняні дощі наповнені цілющою та життєдайною силою. холодна, чиста (яка? однорідні означення)  вода оживляє замерзлі взимку рослини. природа живе, грає, буяє (що робить? однорідні присудки).    ⇒ однор. чл. р  стосуються одного й того ж слова в реченні, відпові на те саме питання

  два великих українці - гоголь і шевченко

 

  у кожного своя доля, і свій шлях широкий (т.шевченко)

 

шляхи то обох українців до столиуці, і доля обох вивела у світське товариство, та якщо гоголь був хоч із дрібних, але все ж таки дворян, то шевченкові, вчорашньому кріпакові, довелося добре попрацювати, щоб заслужити довіру свої нових друзів. та обом доводилося потерпати від скрутного матеріального становища. звичайно ж, не порівняти. якщо на апогеї слави гоголю аплодував імператор микола і і виділив кошти для поїздки за кордон, то тарас дістав від імператора по «повній котушці» - аж 10 років рядовим в оренбурзські степи на повне «государственное обеспечение». добре, що не на кавказ. може й боявся цар відправляти тараса на кавказ після поглибленого ознайомлення з поемою «за горами гори …», щоб не мати клопоту з ще одним шамілем. невідомо, як би поступив тарас, попавши на кавказ у діючу армію. а так, забороною писати і малювати, та солдатськими тортурами царат надіявся зламати тараса. от і розпорядилася доля жорстоко з двома українцями. один по закордонах відірваний від рідної землі, а другий – в солдатській казармі. і якщо гоголю не лише не забороняли писати, але й сприяли, то шевченкові навпаки – сувора заборона писати і малювати. писали обидва. і написали чимало. якщо гоголь спалив другий том своїх «мертвих душ», щоб їх ніхто не побачив, то шевченко збирав докупи свої захалявні книжечки після повернення із солдатчини, в надії, що побачить їх світ, прочитає. багато написано про поступок гоголя, але, певно, краще за нього ніхто не сказав. він зрозумів, що написав не те, що думав, що хотів. написав те, що від нього хотіли. то краще нічого не показувати. а шевченко писав те, що думав, що хотів сказати своєму народові. коли тарас почав декламувати своєму родичу варфоломію шевченку «за горами гори, хмарою повиті…», той порадив йому, щоб дуже «не заходив він у хмари». передчував біду земляк. так і не зустрілися вони – два великих земляки. не перехрестилися їх стежки і шляхи. знову доля не звела їх. чому? може не дуже хотів гоголь тої зустрічі? може. не густо і серед спогадів. найяскравішими, певно, спогади григорія данилевського про свою зустріч з гоголем у 1851р. «я знаю и люблю шевченка,- сказал гоголь, как земляка и даровитого художника. мне удалося и самому кое-чем в первом устройстве его судьбы . но его погубили наши умники, натолкнув его на произведения, чуждые истинному таланту. они все еще дожевывают европейские, давно выкинутые жвачки». а на питання йосипа бодянського «скажите о его таланте, о его поэзии», гоголь відповів: «дегтю много, дегтю больше, чем самой поэзии. нам-то, с вами, как малоросам, это, , и приятно, но не у всех носы как наши». звичайно, можливо є й інші висловлювання гоголя в адресу шевченка, але вистачить і цих, щоб мати уяву, як обережний гоголь відкликався про свого опального земляка. та й невідомо, коли і як гоголь молодому шевченкові, якщо на той час і сам потерпав від матеріальної скрути. але все могло бути. а що ж шевченко? чи шукав він зустрічі зі своїм земляком? майже нічого невідомо. хіба те, що коли тарас увійшов у світське життя, гоголь виїхав за кордом. певно, тому і написав своє послання йому тарас навздогін.