Подумайте, чому Л. Костенко, звертаючись у своїх творах до теми «Людина і
природа уживає саме такі вставні слова. Запишіть свою відповідь. Використо-
вуючи вставні слова з протилежним значенням.

веселу та радісну людину завжди люблять та поважають. вона менше хворіє. а сумна людина почувається невпевнено серед людей, такій важко боротися з хворобами. усім відомо,що сміх продовжує життя. тому потрібно  бути завжди веселим,радісним і впевненим у собі. людина, яка завжди в гарному настрої і з усмішкою на обличчі-щаслива та  здорова.  недарма у народі кажуть: »весела думка-половина здоров*я».

влітку зайці   в сіренькій шубці.вони при небезпеці ховаються під кущемами. гілочки кущів коричнувато-сіруватого кольору і цих тваринок непомітно. а взимку випадає багато снігу, тому зайці змінюють свою шубку на білесеньку,як сніжок.так вони і рятуються від хижаків.

називний - хто? що? ластівк-а

родовий - кого? чого? ластівк-и

давальний - кому? чому? ластівц-і

знахідний - кого? що? ластівк-у

орудний - ким? чим? ластівк-ою

місцевий - на кому? на чому? на ластівц-і

кличний - - ластівк-о

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.