Твір есе на тему "Чи потрібно бути мовно стійким?"

я вважаю, що компромісу між добром і злом, а також правдою та брехнею не може бути. адже все що ти не робиш відгуковується, як на тобі так і на інших. перед тим як щось робити треба добренько подумати, бо кожний твій вчинок просто так не залишається непомітним. але у житті є різні ситуації і інколи без брехні просто не можна обійтись.візьмемо за приклад найпростішу ситуацію, лежить в лікарні жінка, і лікар вже знає, що через місяць її не стане, звичайно, він не буде їй це говорити, а навпаки буде цю жінку переконувати тільки на краще, щоб вона свої останні хвилини насолоджувалась життям. тому, на мою думку, завжди треба думати все, що ти робиш, і передусім уникати цих компромісів, але якщо життя змусує тебе на це то краще поступись, але потім затьмар це своїми добрими, щирими вчинками.

кожен народ, турбуючись про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. кожен вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. а взагалі, нашому поколінню пощастило, бо живемо в цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних країн і народів. саме наявність різноманітної інформації дає змогу мені і моїм ровесникам займатись улюбленою справою, обирати собі заняття до смаку. мої батьки вважають, що дитина повинна сама обрати собі улюблену справу. а оскільки всі діти талановиті, то батьки повинні направити дитячі таланти в належному напрямку. змалечку я виявляв хист і до малювання, і до музики, і до спорту. тому батькам було дуже важко водити мене в ізостудії, музичні школи і в басейн одночасно. нарешті довелося обирати між трьома захопленнями. я не міг визначитися - і захопився технікою. у гуртку авіа - моделювання мені дуже . досвідчені керівники вчили нас проектувати і збирати авіамоделі. але я, на жаль, далі однієї моделі не пішов, більше розглядав моделі інших, ніж робив власні.

[л*: ец*: а][дванац*: ат*][в'ітер][с*огодн'і]

прислівник- це незміна самостійна частина мови,що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?