Твiр. Кого можно назвати сучасним Прометеєм.​

жити на безмежну(велеку) ногу; спати без нижніх ніг; йти як чужими ногами; не мати обмежень; кинутись з останніх ніг; намокнути до кіцевої нитки;

наступив листопад, у нашому саду. все листя опало. дерева стали голі. листя яке опало  ніби  утворило килим. похолодало. вийшла у сад погуляти маленька оксанка. дивиться ой, а що з деревами. напевне чаклун зачаклував їхю ой а як що він і мене зачаклує, і побігла до мами. мама вийшла на двір, подивилась і сказала,це не чаклун. просто в наш сад прийшов листопад.

як я люблю осінній дощ! дощ восени, коли вже листя різнобарвне встелило землю… той дощ не лише підкреслює сум осені, але і чарує своїми барвами.   осінній дощ змиває останні сонячні промені, приносить з собою вже прохолодний вітерець, та все-одно я люблю той дощ. як приємно, сидячи вдома, спостерігати за тим, як швидко снують люди, втікаючи від дощу, з парасольками, чи без…

тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води — воно оживає. в усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски — в квітучі оазиси. світ походить від води — говорив фалес мілетський, один зі стародавніх мудреців. а й справді, історія землі — це перш за все історія води. у воді виникло життя. різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. то тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом. що ж таке вода? здається, простішого запитання не можна придумати, бо вода — це звичайна рідина, яка давно всім відома, а навколо стільки води, що про які дива можна говорити. постривайте, не поспішайте робити висновки, оскільки звичайна вода є надзвичайно цікавою, невідомою речовиною. вона заслуговує бути названою 8-м чудом світу. і сьогодні ми переконаємося в цьому.