1. Слово здавалося не є вставним у реченні

А Восени листя кущів здавалося червоним багаттям.

Б Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.

В В очах дівчини здавалося була зібрана вся синява неба.

Г Здавалося дід якось ніби трохи сяяв.

Д Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

​

-привіт, вєта, як справи?

-все гаразд? а ти як? вчора ти не був у школі, і я подумав, що захворів.

- та ні ми вчора з батьками вирішили святково зустріти тата. він майже рік був у плаванні.

-ти , дуже по ньому сумуєш, коли його нема?

- дійсно! але тепер він знов з нами, і ми з мамою щасливі!  

дієприслівник - це невідмінювана дієслівна форма,що поєднує в собі ознаки дієслова і прислівника: означає другорядну дію,підпорядковану головній і має обставинно-означальне значення.у реченні виступає в ролі обставини чи другорядного присудка.

дієприслівники доконаного виду виражають передування другорядної дії відносно основної ("прокинувшись, він устав і вмився").іноді такі дієприслівники оєначають одночасність подій,що відбуваються ("ішов,схиливши голову") або наступність ("вийшов, грюкнувши дверима")

дієприкметники недоконаного виду одночасність подій ("відпові на питання, він хвилювався").

(лінгвістика.дієприслівник).

я согласна, это будет вариант в

поїзд затримувався - чому? -бо колія зайнята(складнопідрядне з підрядним обставини причини) 

поїзд затримувався,машиніст домовлявся - безсполучникове речення

жили були два півника. тук і тік. так вони дружили, що і сказати важко. але одного дня, коли вони збирали урожай до них підійшла лиха чаклунка, яка була перевдягнена в купця. вона не любила коли хтось дружить і вона хотіла їх посварити. ось вона підійшла до них і попросила води. коли тік збігав за водою, туку вона дала кукурудзу. звичайну на на вигляд кукурудзу. тук з'їв її і враз посварився з тіком. а сам пішов до чаклунки, прислужувати їй. тік довго   думав як врятувати брата і пішов його шукати. по дорозі він зустрів лося. він спитав в нього чи не бачив він такого не великого на зріст з червоним чубчиком півника? лось якраз бачив його і сказав куди він пішов. потім тік зустрів по дорозі голубку. розпитав у неї про тука і вона відповіла що його бачила. далі він прийшов до хати лихой чаклунки, коли тука вона послала працювати на город. він благав її, щоб вона повернула йому друга. чаклунка сказала йому:

  - гаразд. я зніму чари з нього якщо ти принесеш мені 150 лір*.

  - та де ж я візьму стільки грошей?  

  - незнаю, але ти повинен принести їх до півночі. якщо ти не принесеш їх до півночі мої чари посиляться і твій друг назавжди буде служити мені.

  і він пішов шукати 150 лір. до піночі він їх знайшов. точніше йому дала їх королева. вона йому. опівночі він приніс злій чаклунці гроші і вона розчарувала його брата.! кінець.