Скласти по два речення зі словами навколо, перед, навкруги, поблизу так,
щоб в одному реченні ці слова були прислівниками, а в іншому –
прийменниками.

"кожній людині властиво помилятися"

немає на світі таких людей, що не помиляються. кожен з нас у своєму житті робить хибні кроки. що ж робити, щоб помилятися якомога менше? у народі є гарне прислів'я: "розумний вчиться на чужих помилках". дуже корисно аналізувати життя та вчинки інших людей. цим ми накопичуємо досвід, яким можемо поділитися і з іншими. помилки є опорними точками у нашому житті. помиляючись, ми переосмислюємо свої вчинки, життєві цінності. часто наші помилки є переломними пунктами. отже, не слід опускти руки, якщо щось не вдається. не помиляється той, хто нічого не робить!

немає жодної людини, яка знала б усе на світі. спочатку ми вчимося ходити, потім  читати і писати. ми йдемо до школи і поринаємо у світ знань. вчителі  вчать нас бути чесними,працьовитими,добрими. у дорослому житті вчимося працювати, любити, виховувати своїх дітей. людина вчиться усе своє життя. її вчать книги,спілкування,саме життя.

треба вчитися і досягати своєї мети.

- люди, зупиниться! на що ви витрачаєте свій час? постійно, як комахи снуєте туди-сюди, заради грошей нема коли глянути вгору. ви думаєте лише про мілке, а світ зовсім інший. він великий і прекрасний. ви ж як у кайданах! я скрізь літаю і бачу величність нашої землі. мовчазні гори, які бачили зміну цивілізацій, що загинули, не залишивши й сліду боротьби й життя. коли мене зігріває навесні сонце, нема більшого щастя та прояву любові. ніжні та сильні річки, що розбивають здавалось би незламну кригу. а ви все це намагаєтесь ще й знищити! забрати дім і в себе й в мене. 

життя прекрасне й без коштовних речей, які здатні лише викликати заздрість, й без екзотичної їжі. навчиться бути щасливими! навчитись співати від любові до життя!  

це ж залежить від людини, погодьтеся. для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. а іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! а може воно і справді так? і немає, до речі, нічого смішного. навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. і тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку! ; )) цей вчинок можна вважати подвигом. втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! ; ) як ви це зробите — то вже діло ваше. може тортик купите, може нову одежину. а може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги? ! ; )