Написати діалог (4-5 реплік) на тему: «Надзвичайний світ мистецтва». Увести в нього прислівники, підкреслити їх як член речення.

якось я вирішив піти у ліс. я довго ходив і дуже стомився. нарешті я побачив пеньок і присів відпочити. раптом я побачив зайчика, а він побачив мене. тваринка злякалася, але не втекла. я посміхнувся до звірка.прудконогий підстрибнув до мене і заглянув у очі. я подав йому хлібчика і він вдячно подивився.

я повернувся додому дуже радісний.

весна прийшла, сніг розтанув. сонце сяє, люди радіють. зима прийде - про літо спросить. любиш кататися- люби й санчата возити. маля сміється - мати радіє. 

якщо прийшов, то сідай їсти. літо було спекотним, а зима буде холодною. як запряжеш, так і поїдеш. друзі прийшли, і я був цьому дуже радий. коні п"яні, а хлопці запряжені. 

    твір на тему "роль батьків у моєму житті" пропоную скласти так:     мама з татусем - це найближчі для мене люди. з самого дитинства вони ростили мене в мирі, злагоді та любові. і я за це щиро їм вдячний. вони навчили мене багатьом речам, але головне - вони розвивали мене духовно. і я виріс цілісною високоморальною людиною лише завдяки моїм батькам.     мамуся з татом весь час були поряд. вони підтримували мене у нещастях, були поряд, коли я хворів, раділи моїм успіхам. батьки відіграють головну роль у моєму житті. я щиро вдячний їм за їхній батьківський труд, за нещастя та сльози, які вони мали через мене. я сподіваюсь справдити їхні надії та вирости справжньою людиною.

Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами.  я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.