1. Зв’язок між думками виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено)А Я знаю село повірте зовсім не з книг і викривлених фільмів з яких ніколи правди не дізнаєшся. Б Як ми вже знаємо по дорозі з Харкова Гребінка зупинився в Кременчуці й захоплювався там грою російського актора Мартинова. В Це тільки степ їхній щовесни оновлюється навіть після чорної бурі яскраво зацвітає дикими тюльпанами.
Г У кіномистецтві зробив Довженко найбільше кіномитцем він був так би мовити природженим. Д Повітря в горах дуже прозоре отже і видимість тут стала набагато краща ніж на рівнині.
2. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено)А Чужа душа то кажуть темний ліс. Б На диво птахи ще не відлітали у вирій. В Без сумніву і ми не в тім’я биті.Г Мабуть сонця сьогодні буде мало. Д Отже червень починаються канікули!
3. НЕ Є вставним видалене слово в реченні (розділові знаки пропущено)А На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце. Б На щастя потяг було затримано через технічні проблеми. В Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали. Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу. Д Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

4. Двома вставними словами ускладнено речення (розділові знаки пропущено)А Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від «еге».Б Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.
В На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться. Г У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення. Д Словом були ми схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас буяв.
5. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)А Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря. Б Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось крихким.
В Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться. Г Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.Д Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.
6. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)А Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навітьдумки. Б Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила. В У ці дні в шкалах панує тиша адже канікули настали. Г На думку професора посилається більшість викладачів. Д Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?

7. Після виділеного слова треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)А Сьогодні ранок ще холодний а втім надій на теплий день не полишаю. Б А може щастя вже шукати нам не треба? Воно навколо нас. В Невдача ніскільки його не змінила а навпаки він став ще міцнішим. Г Відступати нам по-перше пізно а по-друге немає підстав. Д Сорок літ спливло за видноколом а здається ніби ще й не жив.

8. Якщо вписати на місці крапок слово може, то ускладненим стане реченняА Наш тренер… Дніпро перепливти. Б … весна вже настала?В Кожен … мріяти про велике. Г … орел здійнятись вище хмар?Д Україна … знову перемогти.

9. Правильно поставлено розділові знаки в реченніА Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось. Б Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось. В Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось. Д Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

10. НІКОЛИ не буває вставним словоА навітьБ мабутьВ отже. Г можеД уявіть

11. Виділене слово є вставним у реченні (розділові знаки пропущено)А Мар’яна невдоволено хитнула головою проте взяла зі столу сорочку. Б Хоч до вокзалу було й недалеко проте я поспішив сісти до авто й приїхати.
В Гори нібито стояли поруч проте до них іти довелося більше як дві доби. Г Очі вже не служили і навіть окуляри не помагали проте він не кидав своєї роботи. Д Народу були зав’язані очі а він проте повертав обличчя туди де рокотали грізні струни Тараса Шевченка.
12. Пунктуаційну помилку допущено в реченніА Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов. Б Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника. В Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний. Г Вже, сказати правду, і я немолода, але ж і дячиха красуня — нічого сказати!Д Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.