2). Скласти з поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значенні.

Золото, хліб, серце, сад, море, океан, солодкий.

3). Продовжити синонімічний ряд:

Відважний – хоробрий,…… .Говорити – розмовляти,….. .Хуртовина – заметіль,….. Красивий – гарний, ……. .Скласти речення із синонімами одного ряду.

4) Поясніть лексичне значення фразеологізмів

З легкої руки, злий на язик, п'яте колесо до воза, від серця одлягло, влучати в яблуко, викинути з голови, крізь землю провалитись, на ноги поставити, сісти на мілину, терпець урвавсь, теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду братися, облизня піймати, пороги оббивати.

навесні відмічається багато різних , чудових і веселих свят. візьмемо ,наприклад ,весну цього року. свято воскресіння госоднєго . це дуже яскраве свято крашанки і писанки різних кольорів і розписів , пасха на столі усьому голова і настрій гарний .

1 травня це день працівників . з року в рік прості люди відмічають його по-соєму. хтось іде на природу, а хтось залишається вдома і святкує його зі своєю родиною.

а взагалі усі свята по-своєму гарні!

на вулиці прекрасний ранок. легенький морозець, але річка вже покрилась льодом. друзі побігли до села.   там неподалік невеличке, але глибоке озеро. хлопці вирішили покататися. лід твердій але з дирками. коли хлопці дійшли до середини він почав тріскатися.   як тільки вони зробили крок, то вмить провалилися.

хлопці щодуху вибирались, але тільке більше ламали лід.   тут їх побачили дорослі

  а дальше сам) 

 

слони бувають різні: добрі і злі.

  одного разу я побачила по телебаченню сімейство слонів, мене дуже здивувало, як вони піклуються про своє потомство та своїх близьких. я вважаю, що деяким людям потрібно навчитись  у цих добрих створінь любові та піклування про своїх блихьких.

Цей вчинок можна назвати подвигом подвиги бувають різні. хтось рятує людину з пожежі або витягає потопаючого з води. але буває й так, що все життя людини перетворюється на суцільній подвиг, якого, до речі, майже ніхто не помічає. гарним прикладом тому є життя сусідки моєї бабусі, тітки зої. коли вона була ще молодою і готувалася до іспитів до університету, у її родині сталося лихо: померла її сестра, у якої було шестеро дітей. рідних у сестер було небагато, а батьків у них на той час вже не було в живих. дальні родичі відмовилися взяти дітей, і зоя залишилася єдиною людиною, яка оформила опіку над шістьма дітьми і стала їх ростити.    це було дуже нелегко, бо дітки були всі малі, старшому тільки-но виповнилося вісім років. зоя дуже багато працювала, щоб прогодувати та вивчити шістьох дітей. ніхто з рідних їй не . жили вони бідно, бували часи, коли у них майже нічого було їсти, і тільки город біля хати рятував їх від голоду. але вона подолала всі труднощі і виростила всіх дітей добрими освіченими людьми. тепер вони вже дорослі; хоча тітка зоя ніколи не приховувала, що вона дітям не рідна мати, вони всі завжди звали її мамою. і тепер матусею зовуть, і , і приїздять в гості з онуками, їх у неї вже семеро. і, дивлячись на цих людей, щасливих та задоволених життям, спадає на думку, що тітка зоя вчинила справжній подвиг. вона поклала майже все своє життя, щоб виростити дітей. вона так і не здобула вищої освіти, як хотіла, пожертвувала і особистим життям, і добробутом. ось такий подвиг здійснила тітка зоя, але сама вона так ніколи так не вважала. а скільки ще на світі таких людей! і це дуже добре, що вони є.