скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
вогонь з прачасiв символiзував нове начало.людина отримала його як божественний дар вд самого прометея.але согоднi свiт шокують факти про незбагненну руйнiвну силу цього *дару*.великомасштабнi пожежi протягом останнього часу охопили велику частину планети.та що казати,якщо навiть звичайнi пустощi малечi призводять до побутових трагедiй.мiфологiя розповiдаэ,що на днi пекла саме язики полумя пiдсмажують грiшникiв.тож вогонь - непросте явище,з яким краще залишатись обережним.
Популярные вопросы