Виділіть рядок у якому всі слова іменники 2 відміни
а) радість р любов поле
б)ключ поводир матір пліт
в) біль тюль щавель хміль
г) лоша лебідь курча сокіл

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.

фарфорова ваза

глиняний глечик

залізне кільце

соснова шишка

шовкова хустка

капронова стрічка

осінній плач -дощ.сказав би кожний ,але це непростий дощ це плач осіні.коли йде дощ це осінь сумує за літом ,за теплом,загарною погодою і теплим вітром.