український народ ще з давніх давен називав книгу джерелом зжнань.
я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай вінне вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі.
я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
п.с. вибачай, за граматичні
Ответ дал: Гость
[tex]сергей12 хорошист на землі існує багато місць, де хотілося б побувати. особливо чарують місця на півдні. там дійсно добре! добре відпочивати там. принаймні для мене. але жити все-таки краще вдома. для мене немає нічого краще своєї батьківщини. я тут живу, тут моя родина, тут моя земля. я вже їхав надовго за межі країни і вже через півтора місяці сходив з розуму від ностальгії. там, звичайно, було добре, але я нудьгував по своєму будинку. як тільки я опинився на батьківщині, зітхнув з полегшенням - так, удома все-таки краще!
Ответ дал: Гость
в народі кажуть- "слово не горобець ,вилетить не зловиш."і справді яку велику силу має слово .воно може ранити,розчавити,вбити.слово може розвеселити ,підбадьорити,піднести .як часто ми навіть не задумуючись над своїми словами раним серце близьких нам людей.слово вимагає обережного ставлення.і лише від нас залежить які слова добирати в срілкуванні з іншими людьми.не говори що думаєш ,але думай що говориш.
Ответ дал: Гость
можеш сама
1)сьогодні я допізна робила уроки, не стуливши очей.
2)на екскурсії ми милувалися крає карпат ,не стуливши очей.
Популярные вопросы