Синтаксичний розбір речення Запам'ятай: прагнути треба не до успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс. Синтаксичний розбір речення.​

це прислів'я показуе,що людина повинна добре ставитись до приятелів і казати їм гарні слова,компліменти. а не обзивати,дражнити і казати усілякі образливи слова.

  лагідні слова роблять приятелів друзями,добре ставленя до них викорінюе із їх сердець злі думки.

  калкі й гострі  та злі вислови,якщо ми їх кажемо людям вони несуть їм злі думки і погане ставленя до нас.

есть библейский афоризм"глас вопиющего в пустыне"с давних пор этим выражением обозначали ,безразличные призывы и уговоры сделать определённые действия,которые никто не слушает,и которые заранее обречены на провал.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.