Записати речення, змінив дієслова на минулий час. визначити їх рід. весна широко розливає свої води. місяць сіє із свого сита золоте борошно на луки. після дощу виглядає сонечко.

це прислів'я показуе,що людина повинна добре ставитись до приятелів і казати їм гарні слова,компліменти. а не обзивати,дражнити і казати усілякі образливи слова.

  лагідні слова роблять приятелів друзями,добре ставленя до них викорінюе із їх сердець злі думки.

  калкі й гострі  та злі вислови,якщо ми їх кажемо людям вони несуть їм злі думки і погане ставленя до нас.

рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова.

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків

аспект - думка;

колізія - зіткнення;

дебати - суперечка;

манкурт - яничар;

інцидент - непорозуміння;

імпічмент - осуд, обвинувачення;

критерії - ознаки;

інфляція - знецінення;

кемпінг - табір;

блог - щоденник.