Есе на тему «Безпека – цінність для
людини і людства».

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

морфология

    був теплий літній день. вулицею йшов старенький дідусь. йому було жарко, хотілося пити.  у тіні яблуні була лавочка, а біля неї гралися діти. змучений дідусь присів перепочити .  

      тут   до нього підійшов хлопчик та спитав – вам зле?   може вам потрібна  ?

    - ні, відповів дідусь. просто дуже хочу пити.

тоді хлопчик достав  пакетик соку і  дав його дідусю.

    - пригощайтеся   дідусю – сказав він.  на що дідусь, відповів йому подякою. 

кожна людина має ді або село в якому живе і я теж маю воно(вонв ,він) мені дуже подобається адже тут дуже гарно безкраї поля дерева в зелених платях і чарівний запах квіті