Скласти речення з однорідними членами з будь-яким порядковим числивником на -тисячний

я вважаю,що людству треба  оберігати природу тому,що вони її забруднювали, знищували ліси багато часу.

люди не помічають,як природа тускніє. все гине навкруги і не залишається навіть маленької надії,щоб наші послідуючи покоління її побачли такою  гарною,якою вона є.тому,що вонажива,як ми з вами ,і вона хворіє і помирає.якщо її не оберігати то вона загине і не буде радувати людське око і людині не  буде приємно знаходитись у такому середовищі.

отже, людям треба замислитись над своїми вчинками і виправляти свої помилки,оберігати рідну природу,  і перед тим,як щось робити, людина повинна замислитись над своїми діями і які наслідки можуть призвести до !

влітку на дачі прокидаєшся вдосвіта, виходиш надвір, а там сонце, пташки, шум бурхливої річки чи моря. йдеш на прогулянку і сонце так і припікає в голову. настрій піднімають співи птахів. відчуття сил дає шум бурхливої річки. і лише подих вітру дає наснагу новим .

-- на яке кіно беремо білети. які фільми тобі подобаються?  

--я так люблю комедії, що тільки б їх і дивилася.а ти?

--міні також подобаються комедії.

--ну тоді бери квитки на якусь комедію.

--гаразд.

--дайте два квитки.

--міста ,щоб були де?

--перший ряд.

--приємного перегляду.

рання весна

березнь. у перші дні цього місяця, як правило, ще морозно і сніжно. але то був справжній весняний день: сонечко світило яскраво, ласкаво торкалося мого обличчя своїми теплими промінцями. в такий день слід обов"язково сходити до парку. я так і зробила.

усюди було ще вогко і виднілися залишки брудного снігу, але це не заважало усім жителям парку радіти ранній весні. там синичка вже оголошує всім про тепло, там сорока вже вигріває боки на сонці йшла по вузькій стежці і раптом почула, як хтось шурхотить над моєю головою. я підняла погляд і була здивована, побачивши маленьку пухнасту жительку парку, що сиділа на зеленій сосні і з цікавістю на мене дивилася. було дивним, що вона мене не злякалася. на щастя у мене у кишеньці був маленький горішок, що залишився після мого сніданку. мама завжди говрили: "горіхи - це твій розум! ".

"будь розумницею! " - сказала я маленькій споглядачці, і дала горішок рудій білочці.

ось таку я мала пригоду одного весняного дня.