Спишіть речення, виділяючи відокремлені означення:

1. Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу (В. Др.). 2. Застебнутий на всі гудзики туго підтягнутий, чистий він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту (О. Г.). 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем (Я. Б.). 4. Сонце ліньки вставало з теплого кубла, воно обважніле й заспане нехотя лизало росу на лугах за річкою (В. Бл.). 5. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чи молода жінка не мала сподівань ні на що. 6. Сніг відразу замів їхні сліди, і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки. 7. Обидва молоді і гарячі вони настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного лихими поглядами. 8. Не раз його меч падав на голови ворогів, що приваблені блиском золотого шолома оточували його все тісніше. 9. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море (М. Тр.). 10. Стояли дерева повиті жовтою сивиною, а я їхав автобусом і дивився на хатки розсипані на горбах, з віконницями та ганками, з білими стінами і пофарбованими рамами. 11. Схвильовані, піднесені, розбурхані під грім оркестру ми кинулися до вагонів (Ю. См.). 12. Захоплений роботою художник не помічав плину часу (І. Ц.).

Відповідь:

1. Узлісся, наскрізь промите дощем та прочесане вітром, гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу. 2. Застебнутий на всі ґудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту. 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем. 4. Сонце ліньки встало з теплого кубла, воно, обважніле й заспане, нехотя лизало росу на лугах за річкою. 5. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чи молода жінка не мала сподівань ні на що. 6. Сніг відразу замів їхні сліди і, ніким не помічені, вони промчали понад берегом ріки. 7. Обидва молоді і гарячі, вони настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного лихими поглядами. 8. Не раз його меч падав на голови ворогів , що, приваблені блиском золотого шолома, оточували його все тісніше. 9. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море. 10. Стояли дерева, повиті жовтою сивиною, а я їхав автобусом і дивився на хатки, розсипані на горбах, з віконницями та ганками, з білими стінами та пофарбованими рамами. 11. Схвильовані, піднесені, розбурхані під грім оркестру, ми кинулися до вагонів. 12. Захоплений роботою художник не помічав плину часу.

Пояснення:

я розумію значення цього прислів*я так: птахи, які встають раніше, встигають пити росу . птахи, які пізно -не встигають . їм нічого не дістається. так само відбувається і у людей.х то рано встає, той все встигає.кто пізно встає, той нічого не має.зробимо висновок: треба усе робити вчасно ,щоб не запізнитись. коли усе робиш вчасно, то і в житті усе буде гарно.