Твір- опис про природу за власними або за картиною А. Куїнджі "Березовий гай",

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

плач, схід, багатство, ? ? закриття може..

борщ, площа, галявина, микита, урожаї

на мою думку дзвінок про замінування школи це злочин адже неможна вважати ткий вчинок невинним жартом.так звичайно почувши дзвінок про замінування школи учні зрадіють адже почнеться евакуація і не буде уроків.але одночасно це викличе і паніку під час якої хтось може постраждати.також почувши дзвінок про замінування школи навряд чи всі будуть дуже сміятися і радіти думаю це викличе тільки переляк.тому дзвінок про замінування школи це злочин.і не думаю що людину яка так вчинила похвалять і скажуть що він хороший жартівник скоріше за все його чекають недуже втішні наслідки.

зачин: починало світати.

основна частина: із-за землі на кривавій попрузі неба скочила невелика іскорка і довга промениста стяга простяглася від неї над землею. далі викотився серп огненного кільця і пучок світла полився розпливаючись по горах лісах по високих будівлях.  далі все більше випливав з-за землі широкий скрп мов хто невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло.

кінцівка: ось і все вонон випливало - чисте та ясне граючи своїм світлом. його променисті голки по землі заграли ясні іскорки по росі. синє глибоке небо розгортає своє безкрає поле.

ну єму так =)