Місто в якому мешкає софійка із твору русалонька

я сьогодні не уявляю собі зими без святкування нового року та різдва христового. це мої два найулюбленіші свята.під новий рік я завжди чекаю подарунки,а на різдво христове в нас завжди святкова вечеря,яка проходить в тиші та спокої з молитвами. мені це дуже подобається.наче якесь таїнство.в такий святвечір я завжди загадую бажання.і це цікаво.

жила-була пташка. вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який   попав у пастку мисливця. заєць благав її йому, але тільки одна вона йому . її друзі не хотіли зайчику, та ще й ображали його. бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. вона сама хотіла йому , але вона була дуже слабка і не могла нічим . потім вона полетіла до людських осель і   прохала людей бідному зайчику. ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного   зайця. але один хлопчик тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона йому вибратися із пастки   мисливця. вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.

художник:   мэри кассат

дата завершения:   c.1908

стиль:   импрессионизм

жанр:   портрет

техника:   пастель

материал:   бумага

галерея:   sterling & francine clark art institute

тэги:   children portraits

  автором цього глибокого вислову є мати тереза. приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.

  якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю.   дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.

  адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. в ньому нічого не має зайвого. тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. не марнуй свого скарбу! живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!